Гуцули – це веселий, темпераментний народ. У них є багато звичаїв, обрядів, традицій і свят. І жодне з цих дійств не обходиться без музики, співів, танців. Тому виникала потреба в таких музичних інструментах, які б надавали гуцульським розвагам своєрідний колорит, своєрідне забарвлення. Ці музичні інструменти пов‘язані не тільки з гуцульськими розвагами, але і з їхнім побутом. Коли гірські пастухи ідуть або повертаються з полонини, вони сповіщають про це грою на трембіті.

У даний час на Гуцульщині поширені музичні інструменти, які за способом видобування звуку поділяються на 4 групи:
1 – само звучні,
2 – перетинкові,
3 – струнні,
4 – духові.

Одним із найпоширеніших духових інструментів є сопілка. Існує декілька видів сопілок:

– Сопілка звичайна – 5 отворів.
– Денцівка – 6 отворів.
– Телинка (вербова, бузинова, ліщинова) – з свистком без отворів.
– Зозулька – керамічна, у формі зозулі. Хвіст закінчується свистковим пристроєм.

Інші інструменти:
– Колокало – великий ливарний дзвінок.
– Колокірці – малі ливарні дзвіночки.
– Торохкавка – дуже простий шумовий інструмент, на якому легко навчитися грати.
– Трембіта – складається з двох з‘єднаних смерекових половинок, які утворюють суцільну трубу довжиною 3 метри. Зовнішня поверхня обгорта‘ється березовою корою. У верхній отвір вставляють мундштук.
– Цимбали – складаються з яворової рами з нижньою та верхньою смерековими деками, які утворюють «голосницю»; бокових дощок, на які прикручені сталеві клинки (кілки). На кілки натягують групами струни. Є ще дві палички, якими ударяють по струнах. Палички повинні відбиватися від струн, як м‘ячик від підлоги.
– Решітко – складається із корпуса (фанерного або пластмасового). Зверху натягнута шкіра. До рами прикріплені маленькі бляшані тарілочки.
– Решето – водять паличкою по решеті.
– Маглівниця – видобувають звук, водячи паличкою по маглівниці.